Historia o życiu po wojnie, traumie oraz próbie odzyskania bliskości i sensu życia. Film koncentruje się na historii dwojga weteranów – Liuby i Andrija – którzy po powrocie z frontu próbują odnaleźć się w rzeczywistości naznaczonej fizycznymi i psychicznymi ranami wojny.
Bohaterowie spotykają się w ośrodku rehabilitacyjnym dla weteranów. Łączy ich doświadczenie wojny, samotność i poczucie niezrozumienia przez otoczenie. Rodzące się między nimi uczucie staje się próbą odbudowania siebie, choć wewnętrzne lęki, PTSD i emocjonalne wyczerpanie nie pozwalają łatwo wrócić do normalności.
Film nie opowiada bezpośrednio o działaniach wojennych, lecz o ich konsekwencjach – niewidzialnych traumach, izolacji oraz trudnej relacji między światem cywilnym a osobami wracającymi z wojny. Reżyser, który sam służy w Siłach Zbrojnych Ukrainy, stworzył intymny i bardzo osobisty obraz współczesnej Ukrainy.
„Zmęczeni” zdobyli Grand Prix 54. Międzynarodowego Festiwalu Filmowego „Mołodist” w Kijowie oraz specjalne wyróżnienie Nagrody im. Serhija Paradżanowa za „eksperyment i poszukiwanie osobistej intonacji”.

«Втомлені» — українська психологічна драма режисера Юрій Дунай про життя після війни, травму та спробу повернути собі здатність любити й жити далі. У центрі сюжету — ветерани Люба та Андрій, які після фронту намагаються впоратися з фізичними й психологічними наслідками війни.
Герої знайомляться у реабілітаційному центрі для ветеранів. Їх об’єднують пережитий досвід, внутрішня самотність і нерозуміння з боку цивільного світу. Почуття між ними стають опорою та надією, однак посттравматичний синдром, страхи й емоційне виснаження не дозволяють легко повернутися до звичного життя.
Стрічка розповідає не стільки про саму війну, скільки про її наслідки — невидимі травми, ізоляцію та складний процес повернення ветеранів до мирного життя. Режисер фільму, який сам є військовослужбовцем ЗСУ, створив дуже особисту та чесну історію про сучасну Україну.
Фільм отримав Гран-прі Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» та спеціальну відзнаку Премії НСКУ імені Сергія Параджанова — «За експеримент та пошук особистої інтонації».